Від Александр В. (Харьков, Украина) на 15 Feb 2025 :
Від Александр В. (Кривой Рог, Украина) на 25 Sep 2024 :
Від Іван Л. (Градижск, Украина) на 25 Sep 2024 :
Від Микола Ч. (Ивано-Франковск, Украина) на 31 Jan 2024 :
Vidalista 20 – дженерик препарату Сіаліс. Вироблено в Індії компанією Centurion Laboratories. Діюча речовина – Tadalafil 20 mg.
Tadalis SX 20 - найякісніший дженерик Сіалісу. Вміст тадалафілу - 20 мг. Гарантована дія на ерекцію протягом 36-48 годин. Виробництво: Ajanta Pharma Limited (India).
Тадасіп 20 - найкращий дженерик препарату Сіаліс. 100% якість та безпека! По дії та ефективності не відрізняється від оригінального препарату Сіаліс. Вміст тадалафілу – 20 мг у кожній таблетці. Виробництво компанії CIPLA.
Тадарайз 20 – бестселер серед засобів для потенції у чоловіків. Діюча речовина – тадалафіл 20 мг. Торгова назва: Tadarise-20 (Індія).
Індійський дженерик Сіалісу від Aurochem Laboratories. Eli-20 - дуже якісна і гідна заміна аптечному Сіалісу. Стабільно чудова якість, підтверджена роками.
Tadarise Professional - солодкий, плодово-ягідний дженерик тадалафілу у вигляді пігулок для розсмоктування під язиком. Діє швидше за звичайний Сіаліс. Діюча речовина: тадалафіл у 20 мг. Виробник: Sunrise, Індія.
Vidalista Professional - пролонгована, швидкодіюча форма дженерика Сіаліс Софт для лікування еректильної дисфункції. Гарантована тривала ерекція протягом 36 годин. Виробник: Centurion Laboratories, Індія.
Tadasoft-20 - експрес формула дженерика Сіаліс (з лат. expressus - "посилений"). Тадасофт діє набагато швидше, ніж його аналоги. Склад: тадалафіл 20 мг. Торгова назва: Tadasoft-20. Виробник: Sunrise Remedies Ltd., Індія.
Tadalista Super Active - сучасна форма тадалафілу в капсулах. Розробка індійської компанії "Fortune Health Care". Препарат є ефективним засобом від еректильної функції у чоловіків середнього та старшого віку. Сучасна медицина визнає тадалафіл однією з лідируючих речовин, які застосовують для лікування патологій еректильної дисфункції.
V-Tada Super – бренд препарату Сіаліс від фармацевтичної компанії Vipro LifeScience. Надійний виробник тадалафілу зі стабільно відмінною якістю всієї лінійки препаратів для лікування захворювань, пов'язаних з ЕД. Дозування: тадалафіл 20 мг. Тривалість дії: до 2-х діб.
Apcalis Oral Jelly – желеподібний дженерик препарату Сіаліс. Препарат екстреної дії на основі тадалафілу 20 мг у вигляді гелю індійського заводу Ajanta Pharma. В упаковці знаходиться 7 пакетів із різними смаковими уподобаннями: шоколад, манго, апельсин, полуниця, смородина, ананас, м'ята. Дія до 48 годин.
Tadajoy-20 – бренд дженерика Сіаліс від відомої фармацевтичної компанії Emkay Pharma (India). Відмінна якість Сіаліс з високою ефективністю та низькою ціною. склад: тадалафіл 20 мг. Ефективність: до 2-х діб.
Оригінальний патентований препарат Cialis® (Сіаліс®). Дозування – 20 мг тадалафілу в одній таблетці. Виготовлено Eli Lilly & Co (USA)
Tadagra-20 — ефективний препарат на основі Тадалафілу для лікування еректильної дисфункції від індійської фармацевтичної компанії RSM Enterprises. Забезпечує стійку ерекцію до 36 годин, починає діяти через 45 хвилин після прийому. Дозування Тадалафілу — 20 мг.
Vidalista CT — це жувальні таблетки з Тадалафілом (20 мг), які ефективно лікують еректильну дисфункцію. Швидкий початок дії через 30-45 хвилин та тривалий ефект до 36 годин забезпечують комфорт та спонтанність у вашому житті.
Sildalist — це комбінований препарат, що містить 100 мг Силденафілу та 20 мг Тадалафілу. Забезпечує швидкий ефект вже через 30-60 хвилин та діє до 36 годин. Ідеальний вибір для чоловіків із серйозними порушеннями ерекції.
Сіаліс 20 – сучасний препарат на основі тадалафілу 20 мг. Показанням до застосування Сіалісу 20 є лікування еректильної дисфункції. Тадалафіл — лікарський засіб із групи інгібіторів фосфодіестерази п'ятого типу (ФДЕ-5). Серед усіх препаратів подібного типу він має найкращу безпеку та тривалість дії, яка обмежується 36-48 годинами. Сіаліс 20 показав хорошу безпеку та ефективність у пацієнтів з цукровим діабетом та перенесеною операцією на простаті (простатектомія). Ще однією областю застосуван...
Сіаліс 20 – сучасний препарат на основі тадалафілу 20 мг. Показанням до застосування Сіалісу 20 є лікування еректильної дисфункції. Тадалафіл — лікарський засіб із групи інгібіторів фосфодіестерази п'ятого типу (ФДЕ-5). Серед усіх препаратів подібного типу він має найкращу безпеку та тривалість дії, яка обмежується 36-48 годинами. Сіаліс 20 показав хорошу безпеку та ефективність у пацієнтів з цукровим діабетом та перенесеною операцією на простаті (простатектомія). Ще однією областю застосування препарату є лікування легеневої артеріальної гіпертензії (ЛАГ) та простатиту.
Тадалафіл є єдиним діючим агентом у складі лікарського засобу..
Додаткові компоненти у складі дженериків Сіаліс 20, які можуть міститися, у тому числі й у складі захисної оболонки: оксид титану(IV), натрієва сіль лаурилсірчаної кислоти, гіпролоза ультратонкого помелу, барвник заліза жовтий, кроскармеллоза, стеариновокислий магній (рослинного походження ) та лактоза моногідрат (підсушена диспергуванням).
Сіаліс 20 добре переноситься організмом людини і може прийматися спільно з алкоголем та жирною їжею без втрати ефективності препарату. Ефективні дозування препарату – від 5 до 20 мг тадалафілу на добу. Не приймайте Сіаліс 20 кілька разів на день, навіть якщо ви використовуєте значно менші дозування тадалафілу, ніж 20 мг. Багаторазове вживання тадалафілу протягом дня може збільшити ймовірність небажаних ефектів у вигляді головного болю та ін.. Існує кілька ефективних та рекомендованих медичним співтовариством схем прийому препаратів Сіаліс 20.
У деяких випадках лікар може призначити приймати дженерик Сіаліс 20 на досить тривалий проміжок часу. У такому разі тадалафіл приймають по 5 мг (чверть таблетки) приблизно в один і той же час, незалежно від сексуальної активності.
Особливості та переваги тривалого курсу для препаратів на основі тадалафілу:
Одноразове використання препарату передбачає вживання тадалафілу по 20 мг, запиваючи водою за 60 хвилин до передбачуваного сексу незалежно від вживання їжі. Виходячи з того, що дія від Сіалісу 20 зберігається до 36 годин, таблетку з тадалафілом можна випити за кілька годин до сексу. Рекомендована доза препарату не може перевищувати рекомендовану максимальну добову дозу – 20 мг, що дорівнює одній таблетці препарату Сіаліс 20.
Вік пацієнтів не може бути причиною корекції дозування. Якщо інші протипоказання відсутні, величина дози Сіаліс 20 для чоловіків похилого віку повинна підбиратися так само - до 20 мг тадалафілу. При проходженні пацієнтом тривалого курсу лікування тадалафілом — 5 мг повсякденно протягом періоду, який вкаже лікар.
Фармакокінетика тадалафілу у чоловіків зі слабким та середнім ступенем печінкової недостатності аналогічна здоровим пацієнтам. Зменшення дози тадалафілу не потрібне.
Доза може бути скоригована, якщо є тяжка форма ниркової недостатності (кліренс креатиніну менше, ніж 30 мл/хв). Помірна та несуттєва ниркова недостатність не вимагають зменшення дозування тадалафілу.
Чоловіче безсилля займає далеко не єдине місце у списку, і не найстрашніше коморбідне для цукрового діабету захворювання. В основному чоловіче безсилля у суб'єктів з діабетом має невропатичну природу, але цілком можливо судинного, психогенного, вікового, ендокринного та неврогенного походження або їх комбінацій. Препаратами першочергового призначення для усунення недостатності еректильної реакції заслужено визнають інгібітори PDE5.
Ефективність тадалафілу у пацієнтів з цукровим діабетом була підтверджена у звітах досліджень, у яких брали участь 216 добровольців з діабетом (тип I та тип II). У випробуванні були відсутні обмеження на продукти харчування або вживання алкогольних напоїв. Більшість людей (155 осіб) мали стадію чоловічого безсилля від середньоважкої до тяжкої, а показник HbA1c вище 7% спостерігався у понад 80% добровольців. Наприкінці лабораторних досліджень понад 64% осіб, які приймали тадалафіл у дозуванні 20 мг і більше половини — 56% із групи, що використовували тадалафіл у дозі 10 мг, відзначили поліпшення потенції. Яка була достатньою для проведення статевого акту. Результати лабораторних досліджень були значно вищими в групі людей, які вживали тадалафіл у дозуванні 20 мг і 10 мг, ніж у групі, які вживали плацебо, хоча й трохи нижчими, ніж у контрольній групі у добровольців без діабету. Ця відмінність була очікувана, виходячи з нейропатичного походження еректильної дисфункції. Лікування тадалафілом як у дозі 20 мг, так і в дозі 10 мг однаково покращило стан пацієнтів, незалежно від базового стану глікованого гемоглобіну. Побічні дії у випробуваних з діабетом (тип I та тип II) були аналогічними групі випробуваних без діабету.
Механізм дії препарату Сіаліс 20 ґрунтується на інгібуванні активності фосфодіестерази-5. Тадалафіл, як активна речовина, хімічно зв'язується з фосфодіестеразою-5 і не дає їй брати участь у гідролізі циклічного гуанозинмонофосфату. У свою чергу, концентрація циклічного гуанозинмонофосфату, що зросла в результаті такого інгібування, запускає каскад подій, послідовність яких впливає на розслаблення стінок судин, розширення їх просвіту і надходження крові до статевого члена, що призводить до його ерекції.
Дослідження у 2011 році підтвердили, що інгібування фосфодіестерази п'ятого типу у простаті та сечовому міхурі має аналогічну природу і є ключовим фактором, що впливає на розслаблення їх гладких м'язів та полегшення сечовипускання при простатиті. Загальнодоступні дані досліджень для лікування простатиту на більш ніж 900 пацієнтів протягом 12 тижнів продемонстрували значну перевагу тадалафілу порівняно з ефектом плацебо.
Зі збільшенням дозування тадалафілу, що перевищує максимальну терапевтичну дозу, зростає небезпека виникнення побічних дій. В основному, при перевищенні дози та виникненні побічних ефектів використовують симптоматичне лікування. Діаліз не призводить до поліпшення стану хворого при перевищенні дозування, оскільки тадалафіл після потрапляння в кров'яне русло входить у зв'язок з її білками.
Існують групи пацієнтів, які наражаються на ризик, вживаючи тадалафіл.
Частота не відома — це побічні ефекти, які не виявлялися під час клінічних досліджень та їхня ймовірність не може бути визначена. Основується лише на підставі постмаркетингових повідомлень про прийом тадалафілу.
Дуже рідко (до 0.1% піддослідних): гематурія.
Частота невідома: аномальні печінкові проби.
Дуже часто (до 10% піддослідних): головний біль.
Часто (від 1% до 10%): безсоння, запаморочення, аномальні сни.
Малоймовірно (від 0.1% до 1% піддослідних): мігрень, нарколепсія, тремор, гіпестезії.
Дуже рідко (менше 0,1% пацієнтів): ажитація, парестезії, непритомність.
Частота невідома: невралгії, зниження рефлекторної реакції.
Постмаркетингові повідомлення (ймовірність невідома): дегенеративно-дистрофічні зміни нервової тканини, транзиторна глобальна амнезія, епілептичні напади, атаксія, транзиторна ішемічна атака (ТІА).
Дуже часто (10% і більше): діарея, розлад перетравлення їжі.
Часто (від 1 до 10% людей): метеоризм, нудота, блювання.
Дуже рідко (менше 0,1% пацієнтів): стоматит, запалення ясен, геморой, глосит, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, езофагіт, оніміння ротової порожнини, запалення шлунка та тонкої кишки, сухість у роті.
Частота невідома: порушення ковтального рефлексу гастроентерит.
Тадалафіл має невелику спорідненість до ізоферменту ФДЕ6, який надає фізіологічний вплив у сітківці. Це є причиною порушень, пов'язаних із колірним сприйняттям та іншими порушеннями зору. У більшості випадків це тимчасове явище і воно виникає лише на час дії препарату або під час максимальної концентрації тадалафілу у плазмі.
Дуже часто (10% і більше хворих): аномальний зір (до 11%).
Часто (від 1% до 10%): ціанопсія, порушення зору (відсутність чіткості візуального бачення, хроматопсія, подразнення очей.
Малоймовірно (від 0.1% до 1% людей): відблиски та свербіння в очах.
Дуже рідко (менше 0,1%): мідріаз, роздвоєння предметів, крововилив у сітківку, сухість рогівки очей, шум у вухах.
Частота невідома: атеросклеротична ретинопатія, порушення райдужки ока, дефекти полів зору, знебарвлення склери, очний і вушний біль, макулярна едема, оклюзія сітківки, оптична ішемічна передня нейропатія (NAION), глухота, набряк віків, мушки перед очима, помутніння кришталика, підвищений тиск усередині ока, короткозорість.
Дуже часто (10% і більше): гіперемія.
Малоймовірно (від 0.1% до 1% піддослідних): гіпотонія, гіпертензія, збільшення пульсу, серцебиття, тахікардія.
Дуже рідко (менше 0,1% пацієнтів): шлуночкова аритмія, збільшення QT інтервалу, серцева недостатність, нестабільна стенокардія.
Частота невідома: ішемія міокарда, тромбоз судин мозку, ортостатична гіпотонія, АВ блокада, кардіогенний шок, зупинка серця.
Постмаркетингові повідомлення (частота невідома): серцева смерть, тромбоз судин головного мозку, інсульт, серйозні цереброваскулярні, судинні кардіоваскулярні ускладнення та транзиторна ішемічна атака було помічено одночасно.
Дуже часто (10% і більше людей): болі в спині.
Часто (від 1% до 10% людей): міалгія, біль у кінцівках.
Частота невідома: запальний процес синовіальної оболонки, міастенія, болі в суглобах і кінцівках, розрив сухожиль, біль у кістках, запалення сухожиль.
Часто (від 1% до 10% пацієнтів): почервоніння шкіри, свербіж, дерматит, висипання на шкірі, простий герпес, гіпергідроз.
Частота невідома: ексудативна еритема, синдром Лайєлла.
Частота невідома: анемія, лейкопенія.
Малоймовірно (від 0.1% до 1% пацієнтів): затримка рідини.
Частота невідома: гіпернатріємія, гіперглікемія, нестабільний діабет, подагра, відчуття спраги, гіпоглікемічні реакції.
Дуже часто (10% і більше пацієнтів): риніт.
Часто (від 1% до 10%): кашель.
Малоймовірно (від 0.1% до 1% пацієнтів): задишка, бронхіт, виділення мокротиння, інфекції дихальних шляхів, біль у горлі.
Дуже рідко (менше 0,1% людей): запалення синуситів, постназальний затік.
Частота невідома: астма.
Стимулятори гуанілатциклази. Під час завершального етапу лабораторних досліджень ріоцигуату, значна частина хворих з хронічною тромбоемболічною легеневою гіпертензією (ХТЕЛГ), яким була призначена комбінована терапія тадалафілом та ріоціагу , повинні були відмовитися від лікування через надмірну гіпотензію.
Нітрати. Спільне застосування протипоказане. Для нітратів немає чітко встановлених меж, які вважаються безпечними між прийомами використання тадалафілу. Будь-який органічний нітрат (в однаковій мірі, як і інгібітори PDE-5), відрізняється власним періодом елімінації, що залежить як безпосередньо від самих ліків, так і від форми їх випуску (краплі, капсули, сублінгвальні спреї, таблетки, пластирі або мазі) . Наприклад, чоловікам слід витримати принаймні дві доби після останньої дози тадалафілу, перш ніж приймати сублінгвальний нітрогліцерин.
Індуктори цитохрому. Індуктор ізоферменту системи цитохрому CYP3A4 рифампіцин у дозі еквівалентної 600 мг, який призначався щодня з 20 мг тадалафілу, знижував час експозиції останнього. Зменшення часу системної дії тадалафілу (AUC) було на 88% менше порівняно з тадалафілом в аналогічній дозі, але вже без рифампіцину. Інші специфічні подібні лікарські взаємодії не досліджувалися. Передбачається, що інші індуктори ферменту системи CYP3A4, такі як модафініл, ципротерон, невірапін діють аналогічним чином, і можуть збільшити кліренс тадалафілу. Коригування дозування тадалафілу при одночасному вживанні вищеперерахованих ліків не передбачається.
Інгібітори CYP3A4 та CYP2С9 цитохрому Р450. Інгібітори CYP450 3А4 можуть у кілька разів збільшити максимальну концентрацію AUC тадалафілу. Кетоконазол у стандартній дозі (400 мг/день) сприяв збільшенню максимальної пікової концентрації в плазмі (Cmax) та площі під фармакологічною кривою (AUC) тадалафілу на 312%, відповідно, порівняно з тим, якби вживався лише один тадалафіл. Подібні показники середньої максимальної плазмової концентрації (Cmax) та часу системної дії (AUC) були і у ітраконазолу. Таким чином, цілком ймовірно, що інгібітори системи цитохрому, такі як ритонавір, кларитроміцин, телітроміцин, рабепразол, езомепразол, еритроміцин тощо, можуть збільшувати час експозиції та ймовірності несприятливих явищ після прийому тадалафілу. Для осіб, які отримують супутню терапію потужними інгібіторами цитохрому P450 (ізоформа 3А4), рекомендована доза тадалафілу не повинна перевищувати 10 мг тадалафілу на 3 доби.
Морфіноподібні наркотики. Паралельне застосування похідних морфіну та тадалафілу може спровокувати пріапізм. Даний ефект був описаний безпосередньо для дигідрокодеїну, але насправді може проявлятися і з іншими опіоїдами. У двох хворих, які приймали тадалафіл на постійній основі для лікування чоловічого безсилля, діагностувалися затяжні ерекції тривалістю до 5 годин протягом тижня після початку терапії дигідрокодеїном. Один піддослідний припинив лікування дигідрокодеїном, після чого його потенція повернулася до природного стану. Інший продовжив приймати дигідрокодеїн ще протягом 2-х тижнів, але вже без скарг.
Антигіпертензивні лікарські засоби. Дослідження тадалафілу не виявили жодних клінічно значущих небажаних реакцій з різними антигіпертензивними лікарськими засобами з основних класів, включаючи тіазидні діуретики, бета-блокатори, блокатори рецепторів ангіотензин кальцієвих каналів.
Похідні барбітурової кислоти. Комбіноване застосування тадалафілу з медичними препаратами з групи барбітуратів може знизити Cmax та/або зменшити площу під фармакокінетичною кривою (AUC). У свою чергу, це здатне призвести до зниження ефективності терапії тадалафілом.
Застосування Сіалісу 20 з алкоголем дозволено. Алкоголь не впливає на час системної дії (AUC), метаболізм та пік концентрації тадалафілу у плазмі. Однак слід мати на увазі, що велика кількість випитого може призвести до таких побічних ефектів як гіпотонія та тахікардія. Ви можете бути більш схильні до виникнення таких симптомів, як непритомність, почервоніння очей, головний біль, припливи крові до обличчя, прискорене серцебиття та запаморочення.
Таблетки жовтого кольору в блістерній упаковці 2, 4 або 10 штук (залежно від бренду). На блістерній упаковці надруковано дозування препарату, кінцева дата зберігання препарату, дата виробництва, назва речовини, назва ЛЗ, виробник та серійний номер партії.
Зберігати в умовах нормальної вологості та температури від 0 до 30 градусів за Цельсієм. Термін придатності до 3 років від дати виготовлення. Після завершення кінцевої дати зберігання (зазначена на упаковці), лікарський засіб необхідно утилізувати.