Купити таблетки для потенції: препарати та засоби для чоловіків - CNDM 

1. Інгібітори ФДЕ-5 — препарати для потенції першої лінії

Основні представники: силденафіл (Віагра, Kamagra), тадалафіл (Сіаліс, Tadarise), варденафіл (Левітра, Vilitra), аванафіл (Стендра). Це близько 80% усього ринку препаратів для потенції — абсолютні лідери.

Ефективність при різних формах ЕД: При психогенній еректильній дисфункції (коли проблема «в голові») інгібітори ФДЕ-5 працюють відмінно — ефективність сягає 80–90%. При судинних порушеннях (атеросклероз, гіпертонія) результат дещо скромніший — 60–75%. Складніше при діабеті: якщо нерви ще не ушкоджені, ефективність 50–70%, особливо добре працює варденафіл (Левітра). Але якщо діабет запущений і розвинулася нейропатія (ушкодження нервів), ефект знижується до 30–50% — тут уже препаратами першої лінії вважаються ін’єкційні засоби (читайте нижче). Після операцій на простаті результат залежить від того, чи вдалося зберегти нерви: якщо так — 50–70%, якщо ні — 20–40%. При віковій ЕД (коли просто беруть своє роки) препарати працюють у 65–80% чоловіків.

Ризик побічних ефектів: Приблизно 10–15% користувачів стикаються з легкими побічними ефектами — головний біль, почервоніння обличчя, закладеність носа. Зазвичай це минає за кілька годин. Серйозні проблеми трапляються рідко: приапізм (ерекція понад 4 години, що потребує невідкладної допомоги) виникає менш ніж у 0,1% — це поодинокі випадки. Довгострокових наслідків при правильному застосуванні немає — препарати вивчаються понад 25 років, їх приймають сотні мільйонів чоловіків у всьому світі.

Швидкість і тривалість: Силденафіл і варденафіл починають діяти через 30–60 хвилин, ефект триває 4–6 годин — це «класика». Тадалафіл діє до 36 годин — можна прийняти в п’ятницю ввечері й не думати про час до неділі. Аванафіл — найшвидший, ефект уже через 15–30 хвилин.

Плюси: Висока ефективність у більшості чоловіків. Зручність застосування — просто проковтнув таблетку. Величезний вибір дозувань і форм (таблетки, желе, жувальні). Доступна ціна, особливо дженерики (у 3–5 разів дешевші за оригінали). Не впливають на гормони. Дія передбачувана й зворотна.

Мінуси: Не лікують — їх слід сприймати лише як таблетки екстреної допомоги. Обережність при тяжких захворюваннях серця, нещодавньому інсульті. Залежність від їжі: силденафіл погано працює після жирної їжі. Накопичувального ефекту немає — щоразу потрібна нова таблетка. Є критичні протипоказання при одночасному прийомі з деякими ліками (медичні нітрати, сильні інгібітори цитохрому P450, ріоцигуат).

2. Простагландини (алпростадил) — коли таблетки не допомогли

Основні представники: Каверджект, Едекс (ін’єкції в статевий член), MUSE, Вітарос (уретральні свічки — вводяться в сечівник). Частка ринку невелика — близько 5–7%, використовуються переважно тоді, коли таблетки безсилі.

Ефективність при різних формах ЕД: При психогенній ЕД ефективність практично 100%. При судинних порушеннях, навіть тяжких — 70–85%. Але головна «фішка» алпростадилу — він працює при діабеті з нейропатією, коли нерви ушкоджені: ефективність 70–80%, це найкращий вибір у такій ситуації. Після видалення простати, навіть якщо нерви повністю перетяті — 60–75%, альтернатив майже немає. При низькому тестостероні — 65–80%, але лібідо все одно буде низьким (це не лікується ін’єкціями).

Ризик побічних ефектів: Приблизно 15–20% чоловіків відчувають біль у місці ін’єкції — від легкого дискомфорту до відчутного болю. Приапізм (ерекція понад 4 години) трапляється до 5% — це вже серйозний ризик, вищий, ніж у таблеток. Якщо вчасно не звернутися до лікаря, можливі незворотні ушкодження тканин. При тривалому застосуванні у 2–5% розвивається фіброз — ущільнення в члені, викривлення. Уретральні свічки викликають печіння в уретрі у 30–40% чоловіків, але це тимчасова незручність.

Швидкість і тривалість: Ін’єкції діють дуже швидко — ерекція через 5–15 хвилин, триває 30–60 хвилин, іноді до 2 годин. Уретральні свічки трохи повільніші — ефект через 10–20 хвилин.

Плюси: Працюють майже завжди, навіть коли таблетки безсилі. Не потребують сексуального збудження — можна «запланувати» ерекцію. Мінімум системних побічних ефектів (головний біль майже відсутній). Точне дозування — можна підібрати дозу під себе.

Мінуси: Психологічний бар’єр величезний — мало хто готовий колоти собі в член. Потрібне навчання у уролога, самодіяльність небезпечна. Високий ризик приапізму (до 5%). Біль при ін’єкції. При тривалому використанні — ризик фіброзу. Висока ціна. Уретральні свічки менш ефективні (40–50%), викликають печіння, непопулярні. Накопичувального ефекту немає.

3. Препарати тестостерону та його похідні

Основні представники: Небідо, Сустанон (ін’єкції), Андрогель, Тестогель (гелі для шкіри), Андродерм (пластирі), Андріол (капсули). Частка ринку — 3–5%, застосовуються строго за показаннями.

Ефективність при різних формах ЕД: Якщо у вас ЕД + низький тестостерон (< 12 нмоль/л), замісна терапія допомагає у 60–70% випадків — відновлюється лібідо, покращується настрій, з’являється енергія, і на цьому тлі ерекція теж стає кращою. Але якщо тестостерон у нормі, а ерекція слабка — ефективність близька до нуля. При низькому лібідо + низькому тестостероні результат відмінний — 70–80%, бажання повертається. При віковому андрогенному дефіциті (після 50–60 років рівень тестостерону природно знижується) терапія покращує якість життя у 50–70% чоловіків.

Ризик побічних ефектів: Тестостерон — гормон, і втручання в гормональну систему не минає безслідно. Приблизно 20–30% чоловіків стикаються з акне (вуграми), жирністю шкіри, затримкою рідини (набряки). У 10–15% підвищується гематокрит (згущення крові) — це небезпечно, зростає ризик тромбозів, потрібен постійний контроль. У 5–10% розвивається гінекомастія (збільшення грудних залоз) — тестостерон частково перетворюється на естроген. Серйозний момент: тестостерон пригнічує сперматогенез — якщо плануєте дітей, це проблема. Довгострокові наслідки при безконтрольному прийомі: ризик загострення раку простати (якщо він був прихований), погіршення апное сну, облисіння (за генетичної схильності).

Швидкість і тривалість: Це не «швидка таблетка». Ефект повільний: перші покращення (лібідо, настрій) через 2–4 тижні, повний ефект (м’язова маса, щільність кісток) через 3–6 місяців. Ін’єкції тривалої дії (Небідо) роблять раз на 10–14 тижнів. Короткі ін’єкції (Сустанон) — раз на 2–3 тижні. Гелі та пластирі наносяться щодня.

Плюси: При доведеному дефіциті — покращення лібідо, настрою, енергії, якості життя. Збільшення м’язової маси, зниження жиру. Покращення щільності кісток (профілактика остеопорозу). Різноманіття форм — можна обрати зручну.

Мінуси: НЕ працюють безпосередньо на ерекцію — потрібна комбінація з інгібіторами ФДЕ-5. Повільний ефект (тижні–місяці). Потрібен постійний контроль аналізів: тестостерон, гематокрит, ПСА (маркер простати), печінкові ферменти. Ризик пригнічення власної продукції тестостерону — після відміни може стати гірше, ніж було. Багато протипоказань: рак простати (або підозра), високий ПСА, тяжка серцева недостатність, планування дітей. Висока ціна (особливо оригінальні препарати). Накопичувального ефекту на ерекцію немає — після відміни все повертається.

4. Донатори оксиду азоту (NO-бустери)

Основні представники: L-аргінін (амінокислота, з якої організм сам синтезує NO — продається як БАД), L-цитрулін (попередник L-аргініну), молсидомін (таблетки для внутрішнього прийому), Імпаза (регулятор ендотеліальної NO-синтази), нітрогліцеринові мазі/пластирі (наносяться на шкіру статевого члена). Частка ринку дуже мала — менше 5%, нішеві препарати.

Ефективність при різних формах ЕД: При психогенній ЕД ефективність 40–60% — помітно слабша, ніж у інгібіторів ФДЕ-5. При судинних порушеннях — 30–50%, також скромно. При діабеті — 20–40%, малоефективні. Після операцій на простаті — 20–30%, практично не працюють. Загалом NO-бустери поступаються інгібіторам ФДЕ-5 майже за всіма параметрами.

5. БАДи, рослинні екстракти та фітопрепарати — віра чи ефект?

БАДи та рослинні екстракти (трибулус, женьшень, йохімбе, мака перуанська, горянка) — найпопулярніша серед «альтернативних» груп. Механізм дії спірний і слабо доведений. Ефективність близька до плацебо: при психогенній ЕД — 20–30%, при судинних порушеннях — 10–20%, при діабеті та після операцій — практично нуль. Йохімбе демонструє дещо кращі результати (30–40% при легкій ЕД), але викликає тахікардію та підвищення тиску у 20–30% користувачів. Інші трави відносно безпечні, але потребують курсу 2–4 тижні та дають сумнівний ефект. При серйозній ЕД — марні.

6. Агоністи меланокортинових рецепторів — експериментальні препарати

Агоністи меланокортинових рецепторів (бремеланотид, меланотан-2) — експериментальна група, що діє на мозок, а не на судини. Активують центри лібідо в ЦНС. Ефективність при психогенній ЕД + низькому лібідо може досягати 40–60%, але при судинних проблемах марні (0–10%). Головна проблема — нудота у 40% користувачів. Довгострокова безпека невідома. Відсутність реєстрації та практично нульова доступність. Висока ймовірність підробок і низької якості.

7. Агоністи дофамінових рецепторів

Агоністи дофамінових рецепторів (каберголін, апоморфін) — спочатку створювалися для лікування хвороби Паркінсона та підвищеного пролактину. Якщо причина ЕД — гіперпролактинемія (рідкісна ситуація, 5–10% випадків), каберголін дуже ефективний (70–80%). Але якщо пролактин у нормі — ефективність близька до нуля. Апоморфін (Uprima) був знятий з більшості ринків через часту нудоту (30–50%). При тривалому прийомі каберголін може викликати фіброз серцевих клапанів (рідко, але небезпечно). Нішеве застосування — лише при доведеному підвищеному пролактині.

8. Адаптогени (сульбутіамін та інші) — загальнозміцнювальні, не специфічні

Адаптогени (сульбутіамін, женьшень, елеутерокок, родіола) — загальнозміцнювальні засоби, що підвищують стійкість до стресу та енергію. Механізм впливу на потенцію опосередкований: знижують стрес > покращують настрій > може трохи підвищитися лібідо. Ефективність мінімальна: при психогенній ЕД на тлі стресу — 20–30%, при інших формах — 0–10%. Безпечні, але потребують курсу 2–4 тижні. Це не препарати для лікування ЕД, а засоби для загального тонусу.

9. Альфа-адреноблокатори — від простати до ерекції (обмежене застосування)

Альфа-адреноблокатори (тамсулозин) — препарати для лікування аденоми простати, що полегшують сечовипускання. Вплив на ерекцію — побічний ефект. Якщо є аденома + ЕД одночасно, можуть дати покращення у 30–40%, але якщо аденоми немає — ефективність 0–10%. Головна проблема — різке падіння тиску при вставанні (10–20%), ретроградна еякуляція (5–10%). Показані лише при аденомі простати, а не при ізольованій ЕД.